Джон Беррімор спершу здобув славу як виконавець шекспірівських ролей у театрі та продовжив кар'єру в кінематографі. З однаковим успіхом грав ролі героїв-коханців і лиходіїв; його майстерність виявилася у виконанні подвійної ролі інтелігентного й шляхетного доктора Джекілла й злочинця містера Хайда в екранізації оповідання Р. Л. Стівенсона «Доктор Джекілл і містер Хайд» (1920), де йому вдавалося переходити з одного образа в інший практично без гриму. Увійшов в історію, слідом за англійським актором Кіном, ще і як уособлення формули «геній і безпутність». Завдяки аристократичній зовнішності й класичним рисам обличчя, одержав прізвисько «Великий профіль» («The Great Profile»), що був вибитий у цементному тротуарі перед «Китайським театром» Граумана у Лос-Анджелесі.
Представник видатної акторської династії Берріморів, він є молодшим братом Лайонела й Етель Берріморів, а також дідом Дрю Беррімор.
Зловживав алкоголем і помер від цирозу печінки.
