Борис Львович Сагал народився 18 жовтня 1923 року в єврейській сім'ї, у місті Катеринослав Української РСР (нині Дніпро, Україна). Революція та Громадянська війна супроводжувалися масовими погромами євреїв в Україні. Щоб вберегтися від них, батько Лев Сагал, на початку 20-х років, емігрував до США, маючи намір найближчим часом забрати і всю сім'ю. Але його дружина, Роза Сагал, змогла отримати дозвіл та виїхати лише у 1930 році. З матір'ю до Сполучених Штатів переїхав і наймолодший син Борис. Три його старші брати, Ісаак, Михайло та Данило, виїжджати відмовилися і реалізували себе в СРСР: Ісаак став гірником, Михайло — педагогом, Данило — актором кіно. В майбутньому Борис Сагал зі своїми братами особливих стосунків підтримувати не мав змоги і приїздив до Радянського Союзу лише один раз — тоді, зустрічаючись з Данилом, він зміг спілкуватися з ним лише через перекладача.
У США Борис Сагал навчався у Гарвардській школі права (Harvard Law School) та Школі драматичного мистецтва Єльського університету (Yale School of Drama). Кар'єру в кіно розпочав у 1950-х роках, з акторської діяльності, згодом став режисером телевізійних проектів та серіалів. Серед його робіт, зокрема, епізоди серіалів: «Ранковий театр», «Театр General Electric», «Зона сутінків», «Альфред Гічкок представляє», «Коломбо».
Свій перший художній фільм, «Правоохоронці» (The Crimebusters), Сагал зняв у 1962 році, широкому загалу став відомий за стрічкою «Людина Омега» (1971) — екранізацією роману Річарда Метісона «Я — легенда».
Режисер загинув у 1981 році в Орегоні, внаслідок нещасного випадку під час зйомок телефільму «Третя світова війна»: після висадки з гелікоптеру він, з невстановленої причини, пішов у хибному напрямку, потрапив під хвостовий гвинт і отримав тяжкі ушкодження голови та плеча. Постраждалого було доставлено до шпиталю у Портленді, зроблено операцію, втім за п'ять годин після інциденту Борис Сагал помер. Похований на Голлівудських пагорбах кладовища Форест-Лаун у Лос-Анджелесі.