Жак Луї Тома Беккер народився 15 вересня 1906 року в Парижі. Його предки жили в Ельзасі, Шотландії і Парижі. Після закінчення школи Бреге Беккер обіймає різні посади у фірмі, що виготовляє акумулятори, потім в Трансатлантичній компанії, де йому було доручено нагляд за багажем на лайнерах лінії Гавр — Нью-Йорк.
З 1932 року Жак Беккер, починаючи зі стрічки «Будю, врятований з води», протягом восьми років працював асистентом Жана Ренуара. Перед війною поставив як режисер дві короткометражні стрічки. У 1939 році Беккер приступає до роботи над повнометражним фільмом «Золото Крістобаля», яку, проте, доводиться призупинити через відсутність коштів.
Під час війни Жак Беккер був мобілізований на фронт, потрапив у полоні та провів кілька місяців у таборі в Померанії. Повернувшись додому, в 1942 поставив динамічний, в американських традиціях, поліцейський фільм «Останній козир».
За своєї короткої кінематографічної кар'єри Жак Беккер поставив 17 фільмів, більшість яких за власними сценаріями. Його фільми неодноразово брали участь в конкурсних програмах Каннського, Берлінського та Венеційського кінофестивалів. Останній фільм Беккера, «Діра» (1960), екранізацію однойменного роману Хосе Джованні, заснованого на реальних подіях, яку режисер не зміг звершити через смерть, закінчував його син — кінорежисер Жан Беккер.
Жак Беккер помер у віці п'ятдесяти трьох років 21 лютого 1961 року і був похований на кладовищі Монпарнас у Парижі.