Канадська письменниця і поетеса, авторка 23 романів, 530 оповідань і більш ніж 500 віршів; її надруковані щоденники нараховують понад 5000 сторінок. Найбільш відомий її твір про рудоволосу дівчинку з нелегкою долею «Енн із Зелених Дахів» (1908), став бестселером і тільки за перші 5 років був перевиданий 32 рази. Вважається, що саме він надихнув Астрід Ліндґрен на написання низки книжок «Пеппі Довгапанчоха».
В 1935 році письменниці надано почесне звання офіцеру Ордена Британської імперії. Її твори були визнані культурною спадщиною Канади.
Біографія
Люсі Монтгомері походить з Острова Принца Едварда. Друзі звали її просто Мод — з Maud. Її мати померла від туберкульозу, коли дівчинці ще не було двох років. Після смерті матері Люсі-Мод Монтгомері проживала з дідусем та бабусею в містечку Кавендіш (Cavendish). Закінчивши народну школу, вчилася в Коледжі Принца Вельського (Prince of Wales College) у Шарлоттауні, а відтак в Університеті Далхаузі (Dalhousie University) в Галіфаксі, Нова Шотландія.
Після закінчення університету працює вчителькою, займається журналістикою. У 1908 році публікує свою першу і найвідомішу книжку «Енн із Зелених Дахів» (Anne of Green Gables) — роман про пригоди дівчинки Енн Ширлі (Anne Shirley), яка залишилася без батьків і яку згодом удочерила селянська родина, що мешкала на хуторі «Зелені Дахи». Доля дівчинки Енн багато в чому збігається із долею самої Монтгомері. Прототипом для створення персонажу була американська натурниця та акторка Несбіт Евелін, фотокартку якої Люсі-Мод Монтгомері повісила на стіну у своїй кімнаті.
Після смерті дідуся та бабусі, письменниця одружується із пресвітеріанським проповідником Ювеном Макдональдом (Ewan Macdonald) і вони виховують трьох синів.