Дарлен Райт народилася у східному Лос-Анджелесі 26 липня 1941 року. Її батько, Джо Райт, був священиком, у сім'ї було п'ятеро дітей. Незабаром Джо запропонували працювати у церкві, і сім'я переїхала до Сан-Антоніо, штат Техас. Саме там юна Дарлен уперше виявила вокальні здібності. Потім, в 1956 році, Райти знову повернулися до Каліфорнії, оселившись у місті Хоторн. Там, у місцевому церковному хорі, Дарлен і почала співати.
У старших класах у 1959 році отримала запрошення до маловідомого жіночого гурту «The Blossoms». 1962 року гурт підписав контракт із продюсером Філом Спектором. Завдяки досить сильному голосу Дарлен скоро виділилася серед однолітків; в той час їй довелося попрацювати з чималою кількістю легенд 1950-х — 1960-х років Семом Куком, Діонн Ворвік, Томом Джонсом, гуртом «Beach Boys», Елвісом Преслі, Сонні і Шер; крім того, Дарлен і The Blossoms побували на підспівці в хіті Шеллі Фабаре Johnny Angel і в сольному альбомі Джона Філіпса John, Wolfking. Далі була партія в ряді хітів Джонні Ріверса — у тому числі його легендарного Poor Side of Town, кавер-версії «Baby I Need Your Loving» та «The Track of My Tears». Гурт пробував записувати і свої сингли — зазвичай особливого визнання публіки вони не отримували. Утім, у складі The Blossoms Дарлен отримала можливість заспівати в бек-вокалі багатьох хітів 1960-х років — у тому числі у Спекторі Da Doo Ron Ron. Спочатку в цій пісні провідну партію виконувала сама Райт, але волею продюсера в подальших версіях пісні її партія була стерта і замінена записом голосу солістки гурту «Crystals» Долорес Лала Брукс. Схожа доля спіткала ще кілька композицій — так, He's a Rebel і He's Sure The Boy I Love вважалися синглами Crystals, хоч і виконувались Дарлен за підтримки The Blossoms. Вперше ім'я Дарлен Лав було згадано в синглі «Today I Met The Boy I'm Gonna Marry». У той же час вона увійшла до тріо разом з Бобом Бі Соксом та Блю Джинс; разом у 1962 році вони записали пісню «Zip-a-Dee-Doo-Dah» — переробку композиції з диснеївського фільму «Пісня Півдня» («Song of the South»). Результат досить швидко потрапив до хіт-парадів і пробув там у перших десятках частину 1963 року. Незабаром після цього The Blossoms отримали запрошення на Shindig! — одне з найголовніших музичних шоу того часу. 1968 року вони стали частиною розрекламованого «Повернення Елвіса Преслі», зробленого на замовлення каналу NBC.