Марша Вірджинія Гант народилась в Чикаго 17 жовтня 1917 року в родині Ерла Ганта, юриста, та його дружини Мінабель Гант, педагога з вокалу та органістки. Окрім неї в родині була старша дочка Марджорі (педагог, померла 2002 року). Скоро родина переїхала до Нью-Йорка, де Марша навчалася у Школі Гораса Манна для дівчат, яку закінчила 1934 року. Замість вступити до коледжу, як наполягали батьки, вона розпочала кар'єру моделі, в якій швидко досягла успіху, одночасно граючи на театральній сцені. Вже через рік, у 1935 році вона подписала контракт з «Paramount Pictures», — її кінодебют відбувся того ж року в фільмі «Суддя Вірджинії» Едварда Седжвіка, де їй одразу ж дісталась одна з головних ролей.
У 1930-х та в 1940-х роках окрім активної роботи в кіно, Гант також багато часу приділяла соціальним організаціям. Її підпис часто стояв на різноманітних петиціях в просуванні багатьох ліберальних програм. Вона також була одним з членів Комітету першої поправки, куди також входилли такі голлівудські зірки як Мірна Лой, Гамфрі Богарт, Генрі Фонда, Френк Сінатра та багато інших. У зв'язку з цим її ім'я з'явилося на сторінках антикомуністичного видання «Red Channels» і скоро Марша Гант разом с чоловіком потрапила до чорного списку Голлівуду, що завдало великої шкоди її кар'єрі, бо багато режисерів відмовилися знімати акторку в своїх фільмах.
27 жовтня 1947 року вона з групою з 30 діячів кіно (включно з Джоном Г'юстоном, Лорен Беколл та Денні Кеєм) вирушила до Вашингтону, щоб протестувати проти дій Конгресу. Три дні потому вона повернулась до Голлівуду, й одразу ж їй був пред'явлений ультиматум, засуджуючий її дії. Їй пропонувалося припинити ліберальну діяльність, бо інакше шлях на великі екрани буде для неї закрито. Марша Гант була дуже обурена даним фактом, тому що не була комуністкою, а лише боролася за свободу слова та вільну демократію, тому відмовилась піти на компроміс. Тим самим акторка зашкодила своїй кінокар'єрі, яка майже згасла у 1949 році.
В подальші роки вона з'явилась лише в декількох кінофільмах, в основному працювала на телебаченні. Пізніше, хоча погляди американської влади сильно змінилися, й чорний список припинив своє існування, Марша Гант так й не вийшла на попередній зірковий рівень 1930-х років. Востаннє на екранах вона з'явилась у 2008 році — в короткометражці Едді Мюллера «Великий інквізитор» та у стрічці-мок'юментарі «Вбивства в Емпайр Стейт Білдінгу». Досягнення акторки відмічено зіркою на Голлівудській алеї слави. Вона як й раніше помітно цікавиться багатьма соціальними проблемами, включаючи глобальне забруднення, бідність, проблеми країн третього світу та природний приріст населення.
