Елен Ліліан Мюріель Папі народилася 19 січня 1906 році в Горнсі, Північний Лондон, Англія. Її мати була англійкою, а батько німецьким бізнесменом. Окрім неї в сім'ї було ще двоє дітей. Коли почалася Перша світова війна, її сім'я відпочивала у друзів в Магдебурзі в Німеччині і вже не змогла повернутися назад до Англії. Ліліан Гарві відправили до тітки в Швейцарію. Після війни, сім'я жила в Берліні. Закінчивши у 1923 році школу, Гарві продовжила навчання танцям і вокалу в школі при Німецькій державній опері.
У 1924 році Ліліан Гарві дебютувала в ролі молодої єврейської дівчини в німому фільмі Роберта Ланда «Прокляття» (Der Fluch), після чого почала активно зніматися в кіно. Дівоче прізвище її бабусі Гарві (Harvey), стало її сценічним псевдонімом. Відомою Ліліан Гарві стала завдяки головній ролі у фільмі Еріка Чарелла «Конгрес танцює» 1931 року.
З початком ери звукового кіно Ліліан Гарві легко змогла перелаштуватися під новий формат та брала участь у зйомках англійських та французьких стрічок, завдяки чому вона стала відомою за межами Німеччини. Її запросили в Голлівуд де вона знялася в чотирьох фільмах корпорації «Fox Film Corporation», але вони не були настільки успішними, як її німецькі фільми.
У 1935 році Ліліан Гарві повернулася в Німеччину, де знімалася на UFA до 1939 року. У Німеччині Гарві знаходилася під постійним контролем гестапо. Втомившись від безперервних спостережень, акторка переїжджає до Парижа, де з успіхом продовжує свою акторську кар'єру і пробує виступати співачкою. Усе її майно в Німеччині було конфісковане. Гарві поїхала в США, де провела більшу частину Другої Світової війни, в Лос-Анджелесі, працюючи медсестрою. Нацистський режим позбавив Гарві її німецького громадянства у 1943 році.
Після війни, Гарві повернулася в Париж. У подальші роки вона виступала співачкою, їздила на гастролі в Скандинавію і Єгипет. У 1949 році, вона повернулася в Західну Німеччину, давши декілька концертів.
