Джордж «Бадді» Ґай народився в селянській родині, перші гітари робив з сигарних коробок і волосіння, котре витягав з протимоскітних сіток. Вчився грати самостійно, слухаючи радіо і платівки.
Музичну кар'єру розпочав у Батон-Руж, 1957 року перебрався в Чикаго, де перейняв досвід Мадді Вотерса. З 1960 року працював з лейблом Chess Records, яким був випущений альбом I Left My Blues in San Francisco, паралельно брав участь у записах інших блюзменів як сесійний музикант. З кінця 1960-х працював з лейблом Vanguard Records, яким було випущено ряд альбомів.
В 1970 брав участь у гастролях гурту The Rolling Stones по Європі. В 1980–1990-х роках, з відродженням популярності блюзу Бадді Ґай здобуває кар'єрних успіхів. На запрошення Еріка Клептона Брав участь в імпрезі «24 Nights», в 1989 відкрив власний клуб «Buddy Guy's Legends», що став культовим місцем прихильників блюзу. В 1991 виступав у лондонському залі «Royal Albert Hall», після чого уклав контракт з лейблом Silverstone Records. Записаний цим лейблом альбом Damn Right, I've Got the Blues приніс йому першу премію «Греммі».
Загалом Бадді Ґай отримав п'ять премій Греммі, 24 нагороди W.C. Handy Awards (відомі, як «блюзові оскари», А також медаль мистецтв США (National Medal of Arts). Ім'я Бадді Гая внесено до Зали слави рок-н-ролу, в списку 100 найкращих гітаристів усіх часів за версією журналу Rolling Stone посідає 30-ту сходинку.
