Новини

    Микола Гринько

    Николай Гринько, 22 травня 1920 10 квітня 1989 • 68 років (103)

    повне ім'я Микола Григорович Гринько
    місце народження Херсон, Херсонська губернія, Українська РСР
    місце смерті Киев, CCСР (Україна)
    громадянство СРСР
    кар'єра 1951 — 1988
    жанри драма, військовий, комедія
    зріст 1.93 м

    Факти

    Народився в сім'ї акторів. Батьки Миколи грали в Первомайському робітничо-селянському пересувному театрі (батько Григорій Іванович Гринько, мати Лілія Казимирівна Броневська, заслужена артистка УРСР). Юнак теж мріяв стати актором, але його плани зруйнувала війна — Миколу призвано на фронт.

    На фронті він служив стрільцем-радистом авіаполку, був комсоргом полку, пізніше — гвардії старшиною. У своїй частині створив ансамбль самодіяльності, який гастролював як фронтова бригада. За активну участь у художній самодіяльності та комсомольську роботу нагороджено медаллю «За бойові заслуги».

    Після війни став помічником режисера, а з 1946 року — провідним актором драматичних театрів Запоріжжя та Ужгорода.

    З 1955 — актор та художній керівник Київського естрадного оркестру «Дніпро».

    З 1963 — актор кіностудії ім. Довженка.

    Дебютував у кіно 1951 року в ролі Бунтаря у фільмі Ігоря Савченка «Тарас Шевченко».

    Наступні десять років майже не знімався. Першою по-справжньому серйозною роботою стала роль солдата-американця у фільмі О. Алова та В. Наумова «Мир тому, хто входить» 1961 року. Режисери навіть отримали ящик коньяку, вигравши парі в американської делегації, доводячи, що грав солдата не американець, а українець. Картина отримала спеціальну нагороду журі на Венеційському кінофестивалі, а Гриньку присудили особливий приз «За рекламу автомобілів фірми „Студебеккер“» — власне автомобіль цієї фірми.

    З 1961 року Микола Гринько повністю «перемикається» на кіно. Але на «рідній» кіностудії ім. Довженка його не вважали за «свого» актора, знімали дуже мало, не запропонували жодної головної ролі. Його сценарій до «Украденого щастя» Івана Франка пролежав у студійних кабінетах 6 років і його покладено «на полицю».

    Дуже несподіваною роботою Миколи Григоровича стала роль А. П. Чехова у фільмі Сергія Юткевича «Сюжет для невеличкого оповідання» (1969), про історію створення п'єси «Чайка» та її провал на сцені Александринського театру. З ним довго віталися на Мосфільмі: «Здорові були, Антоне Павловичу», а у Франції під час прем'єри фільму, Чехов-Гринько мав неймовірний успіх, нарівні з Мариною Владі, яка була його партнеркою в фільмі.

    Особливо помітні Гринькові роботи у фільмах Андрія Тарковського. Тарковський уперше побачив Гринька в картині «Мир тому, хто входить», довго розшукував його і з того часу називав своїм талісманом. У Тарковського Гринько дебютував у фільмі «Іванове дитинство» 1962 року. Ця картина здобула найвищу нагороду Венеційського кінофестивалю — «Золотого лева». Потім були «Андрій Рубльов» (1966), «Солярис» (1972), «Дзеркало» (1974), і одна з найкращих робіт Гринька — роль Професора у «Сталкері» (1979). В оскароносному фільмі Райнера Вернера Фасбіндера «Третє покоління» головний герой описує свою улюблену сцену з «Соляриса» Андрія Тарковського. Це сцена з Гриньком, де його фігуру та роль подано хоч і дуже лаконічно, двома словами, але вичерпно… Можна оцінити такий віраж: герой фільму німецького класика розповідає про образ, який створив у фільмі наш земляк! Це образ Шляхетного Батька, що живе в самісінькій підсвідомості світового мистецтва.

    У 1970-х режисери відкрили нову грань таланту актора: величезне почуття гумору, потяг до імпровізацій та відмінну пластику. Особливо ці якості помітні в дитячих фільмах, де він чудово рухався і співав. Багато поколінь знають і люблять його як тата Карла з фільму-казки Л.Нечаєва «Пригоди Буратіно» (на цю роль його не хотіли брати через високий зріст, але Нечаєв за його встояв). Були ще й «Автомобіль, скрипка і собака Ляпка», «Пригоди Електроніка».

    Була в Гринька заповітна мрія: зіграти Дон Кіхота. На жаль, запрошення від Резо Чхеїдзе надійшло тоді, коли Гринько віком та станом здоров'я вже не міг узятися за роль. Гринько розумів, що навіть на проби режисер покликав його лише знаючи про заповітну мрію актора. Чхеїдзе дав можливість Гринькові побути три дні Дон-Кіхотом на знімальному майданчику — і три дні захоплені глядачі на грузинській кіностудії аплодували Миколі Григоровичу. Чхеїдзе зберіг відзняті проби.

    Дон Кіхота він все ж зіграв — коротенький, на хвилинку епізод у фільмі «Пригоди у місті, якого немає»

    Микола Гринько помер 10 квітня 1989 від лейкозу. Його дружина Айше Чулак-огли продала всі цінності, які в неї були, щоб встановити йому надгробний пам'ятник на Байковому кладовищі. Залишила тільки дві обручки: подарунок чоловіка та подарунок батька.

    Найкращі фільми

    Графік фільмографії

    Рейтинг фільмів: 6.86
    Мої оцінки:
    • Мелодрама 38%
    • Драма 29%
    • Комедія 9%
    • Військовий 9%
    • Бойовик 3%
      Друзі
      Кіноріум
      IMDb
      Критики
                                  • Очистити

                                  Актор — 17 з 143

                                  1987
                                  1
                                  Единожды солгав, 1987 — академик Станислав Сергеевич

                                  драма, мелодрама, 1 год 36 хв
                                  СРСР • Володимир Бортко

                                    1986
                                    2
                                    Счастлив, кто любил, 1986 — Матвей Евсеевич

                                    мелодрама, 1 год 19 хв
                                    СРСР • Анатолій Іванов

                                      1985
                                      3
                                      1985 — Илья Лёва

                                      мелодрама, 1 год 26 хв
                                      СРСР • Єрмек Шинарбаев

                                        1981
                                        4
                                        Будьте моим мужем, 1981 — курортник

                                        комедія, драма, мелодрама, 1 год 22 хв
                                        СРСР • Алла Сурікова

                                          1980
                                          5
                                          1980 — Александр Сергеевич Бородин

                                          драма, мелодрама, 1 год 4 хв
                                          СРСР • Тимур Золоев

                                            6
                                            1980 — Армолін, шеф Андрія

                                            бойовик, кримінал, драма, 2 год 30 хв
                                            СРСР, Швейцарія, Франція • Олександр Алов...

                                              1977
                                              7
                                              Кто поедет в Трускавец?, 1977 — отец Евгения

                                              мелодрама, 1 год 11 хв
                                              СРСР • Валерий Ахадов

                                                1976
                                                8
                                                Двадцать дней без войны, 1976 — Вячеслав

                                                драма, мелодрама, військовий, 1 год 37 хв
                                                СРСР • Олексій Герман

                                                  1975
                                                  9
                                                  1975 — дядя Егор

                                                  комедія, драма, мелодрама, 1 год 30 хв
                                                  СРСР • Гео́ргій Дане́лія

                                                    1974
                                                    10
                                                    1974 — отец Мухина

                                                    драма, мелодрама, 1 год 14 хв
                                                    СРСР • Дінара Асанова

                                                      11
                                                      Скворец и Лира, 1974 — дядя Ваня

                                                      драма, мелодрама, 2 год 17 хв
                                                      СРСР • Григорий Александров

                                                        12
                                                        Романс о влюбленных, 1974 — вице-адмирал

                                                        драма, музика, мелодрама, 2 год 15 хв
                                                        СРСР • Андрій Кончаловський

                                                          1969
                                                          13
                                                          Только три ночи, 1969 — Serafim

                                                          драма, мелодрама, 1 год 22 хв
                                                          СРСР • Гавриил Егиазаров

                                                            1965
                                                            14
                                                            Война и мир, 1965 — Десаль

                                                            драма, мелодрама, військовий, 1 год 33 хв
                                                            СРСР • Сергій Бондарчук

                                                              1964
                                                              15
                                                              Тени забытых предков, 1964 — Батаг

                                                              драма, мелодрама, 1 год 37 хв
                                                              СРСР • Сергій Параджанов

                                                                1963
                                                                16
                                                                Стёжки – дорожки, 1963 — постовой милиционер

                                                                комедія, мелодрама, 1 год 6 хв
                                                                СРСР • Олег Борисов...

                                                                  1956
                                                                  17
                                                                  Есть такой парень, 1956 — Sarafanov

                                                                  мелодрама, 1 год 28 хв
                                                                  СРСР • Віктор Івченко

                                                                    Спробуйте розслабити фільтри