Поль Луї Франкер народився 25 червня 1905 року в Парижі. Його мати була пральницею. Рано покинувши навчання в школі, Франкер перепробував чимало професій: був екскаваторником, водієм скутера, продавцем книг та працівником шкіряного виробництва.
У 1930-х роках у Сен-Жермен-де-Пре Поль Франкер познайомився з Жаком Превером та Морісом Баке і приєднався до театральною трупи «Група Жовтня» (Groupe Octobre). З 1940 року разом з Іво Деніудом виступав у кабаре d'Agnès Capri з веселим номером «Бородаті дуетисти» (Les duettistes barbus).
У 1941 році Франкер дебютував у кіно, зігравши роль секретаря комісаріату у фільмі Луї Дакена «Ми діти» (Nous les gosses). Після цього Луї Дакен зняв Франкера ще в кількох своїх фільмах. У 1945 році Поль Франкер знявся у Марселя Карне в його знаменитому фільмі «Діти райка», зігравши інспектора поліції.
У повоєнні роки Франкер з успіхом грав комедійні та драматичні ролі, переважно другого плану, у фільмах Андре Каятта, Анрі Вернея, Крістіан-Жака, Жиля Гранж'є та ін. Серед його найкращих акторських робіт: Марсель в комедії Жака Таті «Святковий день» (1949), Фердинандо в стрічці «Ла В'ячча» (1961, реж. Мауро Болоньїні). У фільмах Луїса Бунюеля виконав ролі — П'єра у фільмі «Чумацький Шлях» (1969), мосьє Тевено у стрічці «Скромна чарівність буржуазії» (1972) і шинкаря в картині «Привид свободи» (1974). Загалом за своєї акторської кар'єри Поль Франкер зіграв 100 ролей в кіно та на телебаченні.
Поль Франкер помер від інфаркту 27 жовтня 1974 року в Невері, Франція у віці 69 років. Похований на кладовищі в Шитрі-ле-Мін (департамент Ньєвр).
