Ґас Ван Сент мол. — нащадок заможних голландських емігрантів, народився 24 липня 1952 року в місті Луїсвілл (Кентуккі), штат Кентуккі, США. Освіту отримав в Род-Айлендській художній школі, де навчався за фахом малювання і кіно. Там же Ван Сент захопився написанням музики. Однокласниками Ван Сента тоді були Девід Бірн, Тіна Веймаут і Кріс Франц, що пізніше утворили відому групу «Talking Heads» (у перекладі «Голови, що говорять»). На початку 1980-х Ван Сент переїхав до Портленда, де познайомився з Вільямом Берроузом і створив групу «Destroy All Blondes» («Знищи усіх блондинок»), що проіснувала недовго. Пізніше, в 1990-х, Ван Сент зняв декілька музичних відеокліпів для Девіда Боуї і групи «Red Hot Chili Peppers».
На початку своєї кінокар'єри Ван Сент працював асистентом у Роджера Кормана і захоплювався творчістю Стенлі Кубрика. Як режисер і сценарист Ґас Ван Сент дебютував у 1985 році з чорно-білою гей-драмою «Дурна ніч». Фільм був знятий Ван Сентом на власні кошти (всього близько 25 тисяч доларів) і зробив Ван Сента культовим режисером в гей-середовищі. Перший великий успіх прийшов до Ван Сента у 1989 році після фільму «Аптечний ковбой» з Меттом Діллоном. Тож у 1991 році Ван Сент завітав на Венеційський кінофестиваль з фільмом «Мій власний штат Айдахо» вже як знаменитість. «Мій власний штат Айдахо» — це пронизливий «роуд-муві», в якому свої найкращі ролі зіграли Кіану Рівз і Рівер Фенікс. Цей фільм зробив Ван Сента майже живим класиком. У 1993 Фенікс загинув від передозування наркотиків, а з ним загинув і проект фільму про Енді Уорхола, в якому Ван Сент відводив Феніксу головну роль. Пам'яті Фенікса Ван Сент присвятив свій наступний фільм «Навіть дівчата-ковбої іноді сумують».
У 1998 році Ван Сента було номіновано в категорії «Найкращий режисер» на премію Американської кіноакадемії Оскар за фільм «Розумник Вілл Гантінґ» («Good Will Hunting»). Продюсував гучну незалежну кінострічку «Дітки» («Kids», 1995). Ван Сент написав ряд сценаріїв до фільмів і роман «Рожевий» («Pink», 1997). Також в США був опублікований альбом його фотографій під назвою «108 портретів» («108 Portraits», 1993) і випущені два музичні альбоми: «Ґас Ван Сент» («Gus Van Sant») і «18 пісень про гольф» («18 Songs about Golf», 1999).
На початку XXI століття, вже обласканий Голлівудом, під враженням від робіт угорського режисера Бели Тарра Ван Сент повернувся в альтернативне незалежне кіно. Спочатку він зняв фільм «Джері», а в 2003 році отримав «Золоту пальмову гілку» на кінофестивалі в Каннах за стрічку «Слон» («Elephant»). Основою сюжету «Слона» стала кривава бійня, вчинена школярами в коледжі «Колумбайн». Але цей фільм далекий від документальних дослідів Майкла Мура, «Слон» швидше фільм-балет, абстракціонізм в кіномистецтві. А в 2005 році Ван Сент зняв фільм «Останні дні» про самогубство зірки гранджу, схожої на Курта Кобейна.
Ці фільми Ван Сента є частинами однієї трилогії — трилогії про крайню ізоляцію. «Джері» оповідає про фізичну ізоляцію, «Слон» показує ізоляцію в суспільстві, а «Останні дні» відбивають ізоляцію внутрішню, ментальну. На думку , у фільмах «Останні дні», «Джері», «Слон» Ван Сент винайшов спосіб «перевести туманні прийоми Тарра в розповідні координати сучасної Америки, уникнувши при цьому зайвої затемненості і в той же час зберігши властиве Тарру відчуття філософської глибини і таємниці».
У 2008 році вийшов новий фільм Ван Сента — «Гарві Мілк» з Шоном Пенном в головній ролі, що розповідає реальну історію Гарві Мілка — одного з перших політиків гомосексуальної орієнтації. Фільм був номінований на 8 премій Оскар, у тому числі і в категорії «Найкращий фільм», але отримав тільки дві — за «Найкращу чоловічу роль» і «Найкращий оригінальний сценарій».
У серпні 2008 року Ґас підписує договір з Imagine Entertainment і Columbia Pictures на зйомки фільму «Не здавайся» за п'єсою Джейсона Лью. Довгий час вихід картини відкладався. Зрештою дистриб'ютори вирішили підготувати стрічку 64-му Каннському кінофестивалю, на якому і відбулася прем'єра у рамках програми Особливий погляд. Картина отримала у більшій мірі негативні відгуки критиків і провалилася в прокаті.
