Арно Деплекін

    Arnaud Desplechin, 31 жовтня 1960 • 63 роки

    Біографія та кар'єра

    Арно Деплешен народився 31 жовтня 1960 року у невеликому містечку Рубе в інтелігентній сім'ї Роберта і Мадо Деплешен. Сестра — письменниця Марі Деплешен, один з братів — дипломат і актор Фабріс Деплешен. Арно вивчав кіномистецтво в Університеті Париж III, а потім, з 1981 — в Інституті вищої кіноосвіти (IDHEC), де захистив диплом у 1984 році.

    Арно Деплешен зняв три короткометражні стрічки за творами бельгійського прозаїка Жана Рея. Наприкінці 1980-х працював головним кінооператором, знявши декілька фільмів. 1991 року режисер зняв 54-хвилинну драму «День мерця». Фільм завоював французьку кінематографічну премію «Жана Віго», як найкращий короткометражний фільм і його показали на Каннському кінофестивалі у 1990 році.

    Наступний фільм Деплешена «Вартовий» (1992) входив уже до конкурсної програми Каннського кінофестивалю, а також був номінований в декількох категоріях, у тому числі і найпрестижніших, на «Сезар». У стрічці знялися Матьє Амальрік, К'яра Мастроянні, Ласло Сабо і багато акторів з фільму «День мерця». Мелодрама режисера «Як я обговорював… (моє сексуальне життя)» (1996) була високо відзначена критиками і номінована на «Золоту пальмову гілку».

    У 2000 році Арно Деплешен зняв свій перший фільм англійською мовою «Естер Кан» — екранізацію твору Артура Саймонса, де в головній ролі знялася Саммер Фенікс. Стрічка присвячена пам'яті великого режисера Франсуа Трюффо. У ній використана техніка кінознімання кінематографістів «нової хвилі», яку уперше показав Франсуа Трюффо.

    У 2007-му Деплешен зняв документальну стрічку «Кохана» про свою сім'ю, в будинку свого дитинства, який його батько, Робер, планує продати. У тому ж році режисер представив сімейну драму «Різдвяна казка» у якій знімалися зірки французького кіно Катрін Денев, Матьє Амальрік, Еммануель Дево, К'яра Мастроянні. Фільм брав участь в конкурсній програмі Каннського фестивалю 2008 року і був номінований на «Золоту пальмову гілку».

    У 2008 році на екрани вийшла мелодрама Деплешена «Королі та королева», де комедія і трагедія змішані в історії про двох колишніх коханців, ролі яких виконали Матьє Амальрік та Еммануель Дево, а роль психіатра — Катрін Денев. Фільм отримав низку номінацій та кілька нагород, а Матьє Амальрік став володарем премії «Сезар» як найкращий актор 2005 року. Навколо цієї картини виникли суперечки, коли колишня подруга режисера акторка Маріанн Денікур звинуватила Арно Деплешена в розкритті подробиць її особистого життя. Вона опублікувала книгу «Mauvais génie» («Злий геній»), де описує свої стосунки з безпринципним режисером Арнольдом Деплешером. У 2006-му Денікур подала на нього до суду, але безуспішно.

    Драма «Джиммі Пікард» — про солдата Джиммі Пікарда, індіанця з резервації, якого після Другої Світової війни починають турбувати психосоматичні захворювання, — стала номінантом на премію «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю 2013 року.

    У 2015 році Арно Деплешен поставив приквел свого фільму «Як я обговорював... (моє сексуальне життя)» 1996 року — «Три спогади моєї юності», за режисуру якого отримав «Сезара» 2016 року.

    Громадська позиція

    © Wikipedia