Хто ми і навіщо робимо Кіноріум...
Три кольори: Синій

    Три кольори: Синій

    Trois couleurs: Bleu

    рік 1993
    країна Франція, Польща, Швейцарія
    тривалість 1 год 40 хв
    прем’єра: Світ 8 вересня 1993
    прем’єра: США $1 324 974 5 грудня 1993
    кінотеатри 19
    час прокату 397 днів
    вік
    студії виробництва Centre National du Cinéma et de l’Image AniméeCanal+France 3 Cinéma ...
    Історія француженки Жюлі Віньйон, яка змогла уціліти в автокатастрофі, але втратила свого чоловіка Патріса (він був композитором) і юну дочку — не стільки оповідання про повернення до життя, скільки метафорична притча про позбавлення від влади згубних відчуттів. Жюлі знаходиться немов у стані душевної анемії, що протилежно процесу амнезії: зосереджуючись лише на скорботних спогадах про втрачених коханих... людей, вона зовсім не бажає нового кохання, яка лише здатна збудити в кому-небудь раніше втрачений смак буття. Це все одно як подарувати музичний слух тому, хто раніше навіть не розрізняв звучних мелодій. Любов і музика, по Кесьлевському, римуються один з одним — Жюлі отримує дар нотного запису останнього музичного твору загиблого чоловіка і виявляється схильною до іншого сильного почуття, але вже по відношенню до живої людини — Олівьє, колишньому помічникові Патріса, давно закоханому в неї. Буття є любов до сьогодення. І навіть придумане стає існуючим завдяки акту любові в творчості.

    Всі актори та знімальна група

    Зареєструйтесь й одразу побачите
    враження друзів від фільму.

    Переглянуто

    Кіно занурює нас у меланхолійний світ головної героїні, ми дивимось на нього через її «синю» призму. Але, водночас, нам доводиться здогадуватися про істинні почуття, думки жінки, режисер змушує нас проживати її біль з нею.