Серіал був задуманий, як освітня програма для дітей та підлітків, що висвітлював історичних постатей і важливі події минулого, з використанням коцепції пріквел до фільмів як принаду. Більшість епізодів мають особливість стандартної формули від старшого(93-річного) Індіани Джонса(роль якого грав Джордж Холл) до теперішніх днів(1993) Нью-Йорк його зустрічають люди, які спонукають його згадати та розповісти... про свої минулі пригоди. Розповідаючи ці історії він буде уявляти себе малим хлопцем(10 років, якого грав Корі Керріер), чи як підлітка(16 — 21 років, якого грав Шон Патрік Фленері). У одному епізоді, 50-річний Інді(якого грав Гаррісон Форд) поринає у минуле. Спочатку план полягав для серій у чергуванні пригод Інді, коли той був дитиною(Корі Керріер) і тінейджером(Шон Патрік Фленері), але врешті-решт особливістю епізодів стала версія Фланері, де домінувало послідовне сполучення, а не чергування. У кінці серій старший Джонс дізнається, що має дочку, внуків і правнуків. Нічого не згадується про сина, хоч він був показаний у фільмі Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа.
Багато епізодів пов’язали Індіану зустрічами і роботою з багатьма відомими історичними постатями. У телесеріалі показувалися такі історичні постаті: Толстой Лев Миколайович, Говард Картер, Шарль де Голль та Джон Форд, у таких різних місцях, як Єгипет, Австро-Угорщина, Індія, Китай і по всій Європі.
У фільмах показується багато другорядних історій. Його відносини з батьком, який вперше з’явився у фільмі Індіана Джонс і останній хрестовий похід, які конкретизовані в розповідях про подорожі з батьком, коли Індіана був дитиною. Його полювання за Оком Павліна, великим діамантом зображені у фільмі Індіана Джонс і Храм Долі, знову згадувались в декількох розповідях. Серіал також показує його діяльність під час Першої світової війни і його перших самостійних пригод.
З 1992 по 1994, був номінований на двадцять три Премії Еммі і з них виграв десять. У 1993, Корі Керріер був номінований на «Премію молодий актор» у номінації «Найкраща роль молодого актора у телесеріалі». У 1994, Девід Теттерсалл був номінований на премію «ASC Award» в категорії «Видатні досягнення в галузі кінематографії у Професійних серіалах». У 1994 Золотий глобус номінував серіал в категорії «Найкращий телесеріал-драма».
Хоча серіал завоював безліч нагород, але він також отримав чимало критики. Газета «Нью-Йорк Таймс» зокрема назвала сюжет незграбним.
