Цимбелін

Фільм «Цимбелін» (2014) заснований не на романі, а на п’єсі: «Цимбелін» Вільяма Шекспіра (англ. Cymbeline, інколи друкується як Cymbeline, King of Britain). Це пізня трагікомедія/«романс» Шекспіра, що поєднує мотиви ревнощів, наклепу, вигнання, війни та подальшого примирення.

Автор

Вільям Шекспір — англійський драматург і поет кінця XVI — початку XVII століття, автор трагедій, комедій та «романсів», які визначально вплинули на світову драматургію.

Про що п’єса (без прив’язки до фільму)

Сюжет зосереджений на британському королі Цимбеліні та його доньці Імоген. Імоген таємно одружується з Постумом Леонатом — гідним, але «нерівним» за становищем чоловіком, через що батько домагається його вигнання. Далі розгортається інтрига з наклепом і «перевіркою» подружньої вірності, що запускає ланцюг помилок, хибних висновків і небезпечних рішень. Паралельно звучать теми влади й легітимності, протистояння Британії та Риму, а також мотив втраченої/віднайденої спорідненості. Фінал будується на низці впізнавань і розв’язці, де багато ліній сходяться та отримують пояснення.

Наскільки екранізація відповідає першоджерелу

Це сучасна адаптація, тож дослівної відповідності формі п’єси немає: першоджерело — драматургія з придворним та «давньобританським» тлом, а в екранізації події перенесені в сучасні реалії та кримінальне середовище. Водночас сюжетний каркас (ключові персонажі, мотиви ревнощів і наклепу, вигнання, випробування стосунків, конфлікт влади й насильства, подальше викриття правди та примирення) загалом збережено, але обставини, соціальні ролі та тональність суттєво переосмислені.

Примітка: у переліку людей, пов’язаних з екранізацією, є Майкл Алмерейда, однак першоджерело — п’єса Шекспіра.