Фільм «Двадцять днів без війни» (1976)

    Рейтинги фільму

    Двадцять днів без війни

    (1976)

    Двадцать дней без войны

    країна
    тривалість 1 год 37 хв
    прем’єра: Світ 20 лютого 1978
    вік
    студії виробництва Ленфільм
    інші назви

    Опис

    Письменник і фронтовий журналіст Лопатін їде до Ташкенту, щоб відвідати сім’ю загиблого співробітника, побувати на зйомках фільму за власними нарисами, зустріти новий 1943 рік, пережити недовге, яскраве кохання, — одним словом, провести двадцять днів без війни.

    Всі актори та знімальна група

    Зйомки

    Герман розповідав: «Двадцять днів без війни» — проти фальшування війни на екранах. Ми хотіли, щоб наша розповідь відповідала тому горю, яке пережив народ і на фронті, і в тилу, коли страшно голодували, спали, закопуючись у вугілля, і з останніх сил робили все для фронту. Ми відразу зрозуміли, що потрібен правдивий головний герой. Якщо це буде молодий журналіст, то чому ти не воюєш? Тому з'явився Юрій Нікулін". Але Нікулін став від ролі відмовлятися: «Ну який я Лопатин! І старий, і за темпераментом інший. Та й узагалі - мені хочеться знятися в комедійному фільмі. Лопатин — не моя роль. Зніматися не буду!». Нікулін насилу дав себе вмовити приїхати до Ленінграда на кінопроби. «Після перегляду робочого матеріалу з вибором Германа погодився і автор сценарію — Костянтин Симонов, а Нікуліна запросив до себе додому і довго розмовляв з ним про Лопатина. Саме думка Симонова зіграло вирішальну роль на худраді, де вирішувалася доля кандидатів на ролі — адже більшість членів худради висловилося проти Нікуліна. 2 січня 1975 року худрада студії затвердила Юрія Нікуліна на роль військового журналіста Лопатіна».

    Зареєструйтесь й одразу побачите
    враження друзів від фільму.

    Відгуки та оцінки друзів

    Переглянуто

    Прекрасная картина. Множество эпизодов, в которых сконцентрировано больше жизни, чем в иных фильмах. Дух времени, человеческие трагедии и условности, военный быт – всё здесь здорово и органично. Как мелодия без фальшивых нот. Настоящий шедевр.

    Переглянуто

    Интереснее всего в анализе этого фильма проводить параллели с «На западном фронте без перемен» Ремарка. Тогда фильм еще лучше раскрывается как картина мироощущения людей и их отношения к войне.