Молода жінка, співробітниця однієї з фірм по торгівлі нерухомістю, втікає з великою сумою грошей, які їй довірили покласти в банк. Намагаючись уникнути зустрічі з поліцією, вона зупиняється в тихому мотелі, не підозрюючи, що тут їй загрожує ще більша небезпека…
У знаменитій сцені вбивства у ванні пронизливий звук створюється скрипками, по яких різко водять смичками. А звук ножа, що впивається в тіло, — це звук ножа, якого встромляють у диню. Сама ж сцена знімалася з 17 грудня по 23 грудня 1959 року, причому знімалася взагалі без участі Перкінса (він у цей час перебував у Нью-Йорку). Сцена мала близько 90 склеювань при монтажі.
Альфред Гічкок купив у Роберта Блоха права на екранізацію його роману анонімно і лише за 9 тисяч доларів. Пізніше Гічкок до прем'єри скупив стільки екземплярів роману, скільки зміг знайти, щоб зберегти кінцівку фільму у таємниці.
Однією з причин, чому Гічкок вирішив зняти фільм на чорно-білу плівку, — це рішення не робити фільм надто кривавим. Іншою причиною була економія.
Роль крові у фільмі виконував шоколадний сироп.
Повне ім'я божевільного вбивці — Норман Френсіс Бейтс. Його хобі — набивання опудал птахів — таксидермія.
Як завжди у фільмах Гічкока, у фільмі «Психо» в одній зі сцен можна побачити камео самого режисера — приблизно на сьомій хвилині фільму він стоїть в ковбойському капелюсі біля вікон офісу Меріон.
Увесь саундтрек фільму виконується виключно на струнних музичних інструментах.
В основі фільму лежить історія справжнього маніяка зі штату Вісконсин Еда Ґейна (а пізніше цей сюжет використовували автори «Техаської різанини бензопилою»).
Перкінс отримав за роль гонорар рівно у 40 тисяч доларів, а композитор Герман отримав 34 501 доларів, що було в 2 рази вище його початкової ставки — таким чином Гічкок вирішив винагородити Германа за приголомшливу музику до фільму.
У знаменитій сцені в душі Норман Френсіс Бейтс завдав 12 ударів ножем.
Перкінс погодився зніматися у фільмі, навіть не прочитавши сценарію.
Будівництво будинку «під мотель Бейтса» обійшлося в 15 тис. доларів.
Після смерті Меріон у фільмі крупно показані її розплющені очі із звуженими зіницями. Офтальмологи завалили Гічкока листами, в яких указували на цю помилку, — адже зіниці людини розширюються після смерті. Лікарі настійно радили використовувати беладонну, щоб імітувати ефект мертвого ока. У наступних фільмах Гічкок незмінно слідував цій пораді.
Перша американська стрічка, що показала як змивається туалет.
Почуваюсь неправильною,бо не в захваті від цього фільму.Режисура крута,музика її підкреслює,але кіно здалось нудним і викликало багато питань,на які наче може відповісти кіно «Хічкок»,та фільми,які вимагають додаткових пошуків,для мене не самостійні.Кіно спантеличило.На жаль - 6
Король саспенса! Но Хичкок непросто хочет пощикотать вам нервишки, он создал психологическое кино, которое ставит вопрос о сложной человеческой личности.
як для фільму чорно-білої епохи дуже навіть пристойно. Звісно, фінал був передбачуваний ще свід тридцятої хвилини від початку, але все одно не поганий детективний триллер
Слишком мощно сделанный триллер, удивляющий невероятной постановкой и мастерским созданием страха, но никак не финалом. P. S. Почитал, как усердно Хичкок пытался спрятать детали концовки от зрителей того времени и понял насколько одновременно это забавный и гениальный мужик.
Первый отсмотренный мной Хичкоковский саспенс. 60 лет назад снято на таком уровне, что далеко не каждый современный хоррор можно хотя бы сравнивать с ним. Даже не подозревал, что столь древнее творение, в подобном жанре, сумеет меня так заинтриговать…
Хорошее кино с довольно неожиданным финалом. Немного скомканная завязка и синдром «в конце Фриман объясняет всё», но это нисколько не портит картину. Замечательная работа.
