Фільм «Людина, яка занадто багато знала» (1955)

    Рейтинги фільму

    977 9023

    Людина, яка занадто багато знала

    (1955)

    The Man Who Knew Too Much

    країна
    тривалість 2 години
    бюджет $2 500 000
    прем’єра: Світ $8190 21 червня 1956
    Збір – бюджет – $2 491 810
    прем’єра: США $10 250 000 16 травня 1956
    вік
    студії виробництва Paramount PicturesFilwite Productions
    інші назви
    Alfred Hitchcock's The Man Who Knew Too Much (Великобританія)
    Into Thin Air (США)

    Опис

    Доктор Бен і Джо Маккенна, прості, нічого не підозрюючи, туристи, їдуть провести відпустку в Марокко. Разом з ними їхній син Хенк, вони насолоджуються відпусткою, коли зустрічають містера і місіс Дрейтон, подружню пару з Англії, і підозрілого, але дружелюбного француза Луї Бернара.

    Всі актори та знімальна група

    Цікаві факти

    Гічкок зробив другий фільм на 40 хвилин довший за перший і переніс зав'язку з Швейцарських Альп на північ Африки. Як і в первісній версії, дуже велику роль у розвитку сюжету грає музика і, зокрема, пісня «Whatever Will Be, Will Be (Que Sera, Sera)» у виконанні Доріс Дей. Автори пісні Джей Лівінгстон і Рей Еванс отримали за неї премію «Оскар». Кульмінаційна сцена сюжету, вміщена в Альберт-холі, впродовж 12 хвилин триває під акомпанемент класичної музики: за цей час в кадрі не вимовляється жодного слова. Диригента зображує Бернард Геррманн, який написав музику до фільму. Камео Альфреда Гічкока — один з глядачів акробатичної вистави на ринку в Марракеші перед убивством француза (його видно тільки зі спини).

    Зареєструйтесь й одразу побачите
    враження друзів від фільму.

    Відгуки та оцінки друзів

    Переглянуто

    Вот это семейное приключение было… Очень круто , понравилось . Жесть какая атмосфера что волосы дыбом станут . Музыка просто прекрасная как никогда . Оформление фильма класс. Но один момент я не поняла и испортило впечатление . Итого ставлю 9.

    Переглянуто

    В любой, даже простенький приключенческий детектив Хичкок вкладывает душу. Мне нравится, невероятное внимание к деталям, мелкие психологические моменты напряжения, качество постановки. В каждой его картине есть одна, две незабываемые сцены, здесь конечно сцена покушения в театре.