Хто ми і навіщо робимо Кіноріум...
Рівно опівдні

    Рейтинги фільму

    Рівно опівдні

    High Noon, 1952

    Американський кінофільм 1952 року в жанрі вестерн із Ґері Купером та Грейс Келлі у головних ролях. Фільм знятий Фредом Циннеманном за сценарієм Карла Формена на основі новели «Олов'яна зірка» Джона В. Каннінгема. В ньому розповідається про історію маршала невеликого містечка, який змушений вийти сам на сам проти банди вбивць.

    У 1989 фільм «Рівно опівдні» вибраний Бібліотекою Конгресу для зберігання в Національному реєстрі фільмів як «культурно, історично та естетично значимий». Фільм посідає 27 місце в списку «Серії 100 років» Американського інституту кіномистецтва за 2007. У найкращій десятці вестернів тієї ж серії, оголошеній у 2008, «Рівно опівдні» зайняв друге місце.

    Зйомки

    У документальному фільмі 2002 року «Темрява рівно опівдні: документи Карла Формана», продюсером, сценаристом та режисером якої був Ліонель Четвінд, роль Формана у створенні та зйомці кінострічки «Рівно опівдні» була несправедливо перебільшена на користь сценариста фільму — Стенлі Крамера. Документальний фільм був побудований на матеріалах листа Карла Формана до кінокритика Бослі Краутера, який він написав у квітні 1952 року. В ньому зазначалося, що «Рівно опівдні» починався з чотирьох сторінок сценарію, як «бойовик у ковбойському стилі в реальному часі». Один з колег Формана помітив, що сюжет дуже схожий на оповідання Джона Канінгема «Олов'яна зірка», і тоді Форман викупив права на нього. На момент виходу цього документального фільму більшість тих, хто створював «Рівно опівдні» вже померли, включаючи Крамера, Формана, Фреда Ціннемана та Гері Купера. Натомість вдова Крамера спростовує твердження Формана. Віктор Наваскі, автор твору «Викриття» та один з учасників створення «Рівно опівдні» стверджує, що документальний фільм «дуже однобокий, та робить з Крамера якогось злочинця, хоча насправді все було набагато складніше».

    Свого часу зйомки фільму зацікавили «Комітет з розслідування антиамериканської діяльності», що було пов'язано з масовою істерією через «червону загрозу», «маккартизм» та загострення відносин із СРСР. Продюсер фільму Карл Форман був викликаний у Комітет для співбесіди. Форман був членом комуністичної партії понад 10 років тому, але він відмовився свідчити проти своїх колег та колишніх знайомих по партії, тому його визнали «свідком, який відмовився від співпраці». Коли про це дізнався Стенлі Крамер, він змусив Формана продати частку в їхній компанії та намагався усунути його від участі в створенні фільму. Цьому завадили Фред Ціннеман, Гері Купер та Брюс Черч. У Формана також була проблема з банківськими кредитами. Тому, розуміючи, що він не зможе працювати в таких умовах у США, Форман виїхав до Англії ще до виходу фільму на екрани.

    Конфлікт між Крамером та Форманом, за словами останнього, був зумовлений страхом Крамера за свою кар'єру перед Комітетом, який вимагав назвати імена тих, хто був пов'язаний із комуністами. Врешті решт компанії Голлівуду занесли Формана до «чорного списку». Крім нього, на самого продюсера тиснули й інші люди: директор «Columbia Pictures» Гаррі Кон, Джон Вейн з «Альянсу за збереження американських ідеалів» і Хедда Хупер з Los Angeles Times. Окрім Формана, через антикомуністичну кампанію «Комітету» постраждали й інші члени команди: Гоуленд Чемберлін був також занесений до «чорного списку», тоді як Флойд Кросбі та Лойд Бріджес відбулися простим «попередженням».

    Культурний вплив

    Сюжет

    © Wikipedia