Угадай переможців Оскара та виграй iPhone

    Фільм в колекціях

    №128 Фільми, що входять в найбільше число списків
    Книга «1001 фільм, який ви повинні подивитися за своє життя»
    1000 фільмів, які потрібно подивитися, перш ніж померти (The Guardian)
    Книга «501 фільм, який ви повинні подивитися»
    №67 100 найвидатніших американських фільмів за версією BBC

    Показати ще

    Нові часи

    Modern Times

    рік 1936
    країна США
    тривалість 1 год 27 хв
    бюджет $1 500 000
    прем’єра: Світ 11 лютого 1936
    прем’єра: США $163 577 5 лютого 1936
    вік
    студії виробництва Charles Chaplin Productions
    Зразковий робочий божеволіє від шаленого ритму виробництва на заводі. Маленький бродяжка б'ється з бездушними силами нових часів: поліцейськими і лікарями-конвоїрами, багатіями і жорстокими начальниками. Одного разу він зустрічає молоду дівчину-сироту і бере її під свою опіку: тепер вони будуть битися разом!

    «Нові часи» вважаються останнім німим фільмом Чарлі Чапліна, в кінці якого ми вперше чуємо голос Маленького Бродяжки — він співає, крокуючи назустріч новим пригодам.

    Всі актори і знімальна група

    Цікаві факти

    • «Годувальна машина» була придумана Чарлі Чапліном ще в 1916 р. для повнометражного фільму про подорож на Місяць. Фільм задумувався, як сатира на технічний прогрес, але не був знятий.
    • У ролі священика, який відвідує в'язницю, знявся англійський хірург доктор Сесіль Рейнольдс.
    • «Нові часи» — ймовірно, найоптимістичніший фільм Чарлі Чапліна. Закінчувалася Велика депресія, в США з'явилася пенсійна система і т. д. У «Нових часах» Бродяга вперше в кінці фільму йде по дорозі не один.
    • Чаплін був звинувачений в плагіаті фільму Рене Клера « Свободу нам!», зокрема сцени на конвеєрі.
    • В епізоді демонстрації в руках одного з робітників видно плакат з написом «Свабода» (саме так) російською мовою.

    • Новий час — епоха, яка охоплює період з XVII ст. до кінця XIX ст.; після цього починається період так званої «новітньої історії», що триває і по наш час. Це історична епоха, на протязі якої культура західноєвропейських країн набула тієї розвинутої форми, яка виділила Європу із всього останнього світу і яку виділяють як особливий тип європейської культури. У попередні епохи культура Європи ще не була «європейською» у цьому розумінні, а у наш час вона вже перестала бути специфічно «європейською», тобто особливим соціокультурним світом, який поєднав би країни Європи на відміну від усіх інших. Контури неєвропейської культури стали виявлятися у XVII сї. Реформація, що розпочалась в епоху Відродження, була вже зародком культури нового типу. Вона проклала дорогу до переосмислення догматів християнства. Протестантизм самим фактом свого існування утверджував можливість різного тлумачення священного писання. Духовна атмосфера в суспільстві змінилась під впливом англійської революції у XVII ст., а потім французької у XVIII ст. — воші ознаменували настання нової ери у історії Європи і становлення нової європейської культури. За соціальним змістом це був період формування і утвердження в Європі буржуазних соціальних відносин. У цьому випадку йдеться про фіксацію того факту, що центр життя виробничої, культурної, соціально-політичної діяльності змістився у міста, де бурхливо почали розвиватися різноманітні форми промислової діяльності. Це призвело до появи машинного виробництва, яке революціонізувало всю людську діяльність взагалі.

    Паралельно зі змінами у діяльності відбувались зміни у суспільних стосунках: розриваються колишні зв'язки особистої залежності людини від людини, зникає «велика сім'я», а натомість з'являється вільний, автономний індивід що є засадою явища під назвою «буржуазний індивідуалізм». Все це спричиняє шалене прискорення темпів життя. Зростання масштабів соціальної динаміки. Відбуваються величезні зміни у розвитку наукового природознавства і філософії. Галілей вперше звернув увагу на розробку методології науки. Йому належить думка, що наука має спиратися на спостереження і експерименти і користування математичною мовою. Саме на цій основі Ньютон створив класичну механіку. Видатні філософи XVII ст. — Ф.Бекон, Т.Гобс, Ф.Декарт, Б.Спіноза, Г. Лейбніц та інші — звільнили філософію від схоластики і повернули її обличчям до науки. Основою філософського пізнання для них стала не сліпа віра, а розум, що спирається на логіку і факти.

    Зареєструйтесь й одразу побачите
    враження друзів від фільму.

    В українській версії опис стрічки російською мовою. Поредагуйте, будь ласка.