Рейтинги фільму

    Новини про фільм

    А потім ми танцювали

    (2019)
    7.8

    And Then We Danced

    країна
    тривалість 1 год 53 хв
    прем’єра: Світ $621 446 16 травня 2019
    США $177 262
    Інші країни $444 184
    прем’єра: США $177 262 26 жовтня 2019
    перший уїк-енд $13 880
    кінотеатри 23
    час прокату 329 днів
    прем’єра: Україна 2 січня 2020
    прокатник KINOVE
    вік
    батьківський контроль секс/нагота
    • секс/нагота

      середньо

    • жорстокість/кров

      мало

    студії виробництва Sveriges Television (SVT)La Région Île-de-FranceSvenska Filminstitutet (SFI) ...
    інші назви
    Et puis nous danserons (Франція)

    Опис

    Прекрасна та така душевна Грузія. Це країна, де якщо тобі пощастило народитися хлопчиком, то в подальшому ти зобов’язаний стати чоловіком. Мераб — талановитий танцюрист, який із ранніх років займається в Національному грузинському ансамблі разом зі своєю партнеркою Марі. Роки тренувань зробили з нього того, ким він зараз є. Життя Мераба кардинально змінюється в той момент, коли в ансамблі з’являється новий танцівник на ім’я Іраклі. Він також талановитий і неймовірно красивий. І Мераб зауважує, що йому подобається Іраклі, як чоловік… Цей потяг може поставити під загрозу всю кар’єру хлопця, а також його стосунки з Марі та її сім’єю, адже в Грузії ніхто не зрозуміє цього.

    Всі актори та знімальна група

    Зареєструйтесь й одразу побачите
    враження друзів від фільму.

    Відгуки та оцінки друзів

    Великолепный фильм! Очень смелый для Грузии, и закончился так, как и должен был закончиться в этой стране. Финальный танец Мераба такой чувственный, такой нежный и такой новый для традиционной Грузии. Этот фильм не на один просмотр, я засмотрю его до дыр, пока не выучу напамять.

    Переглянуто

    Неплохой грузинский фильм

    Переглянуто

    Атмосфера Грузии и музыкальное сопровождение великолепное. Даже главному герою сопереживаешь, веришь в его жестокую жизнь и судьбу, все кажется идеальным, но таковым не является. Финальный танец «в духе» и как надо, но без «Вау». Да, история, которая может быть, но не более.

    Переглянуто

    «Тобі треба їхати з Грузії, тут в тебе немає майбутнього»… через таких, як я. Розумом усвідомлюю, що це жахливо мати таку нетерпимість, але всього вивертає від гомосексуальних сцен. Не знаю як з цим боротись. Кіно не залишає буйдужим. Але воно для людей толерантних, а не як я.