Хто ми і навіщо робимо Кіноріум...
    263 175

    Мертві не помирають

    The Dead Don’t Die
    рік 2019
    країна США, Швеція
    тривалість 1 год 44 хв
    прем’єра: Світ $13 872 217 14 травня 2019
    прем’єра: США $6 563 605 14 червня 2019
    перший день $926 805
    перший уїк-енд $2 540 240
    кінотеатри 690
    час прокату 35 днів
    прем’єра: Онлайн 5 вересня 2019
    дистриб’ютор Universal
    вік
    студії виробництва Film i VästAnimal Kingdom
    З сонливим маленьким містечком Сентервіль щось не гаразд. Ніхто не знає чому. В новинах страшне, науковці стурбовані. Нікому так і не вдається передбачити найбільш дивної і небезпечної чуми, яка згодом впаде на Сентервіль: мерці встануть зі своїх могил та по-звірячому нападатимуть і гризтимуть живих. Жителям містечка доведеться боротися за власне виживання.

    Зареєструйтесь й одразу побачите
    враження друзів від фільму.

    Непоганий саркастичний фільм з долею чорного гумору. Але фінал, а точніше приблизно 20 останніх хвилин фільму взагалі не сподобались, наче зняли поспіхом. Також дратують діалоги про сценарій фільму – ніколи не розумів такого задуму. Велика ложка дьогтю, тому оцінка 5.

    Автора действительно беспокоят проблемы глобальной гаджетизации, чрезмерного потребительства населения и поэтому сравнивает нас с зомби. Но почему это преподнесено так халтурно? Предсказуемость, сырость, скука, избитость, затянутость. Вот пять столпов на которых держится фильм.

    Джармуш такой Джармуш) атмосферное , красиво снятое кино

    Кто смотрел второй сезон Фарго, таким поворотам не удивляется

    комедія? жодного смішного моменту. жахи? не страшно. зомбі-апокаліпсис? не епічно не вражає. знято якісно: актори, антураж, самі зомбі, але не зрозуміло для чого – нудно і зовсім нецікаво.

    Дааа…это вам, конечно, не Зомбиленд. Отличный каст, жаль, что не получилось.

    Це дуже скучний фільм, проте там є кілька смішних моментів, дивниі метамодерністські жарти про кіно та абсолютно безподобні Тільда та Іггі.

    Неторопливый Джармуш, со своим высмеиванием поп культуры с помощью одного из самых популярных жанров зомби-хоррора. Саркастический Билл Мюррей, которому даже не пришлось ничего играть, забавные диалоги и крутой каст. Абсолютно фестивальное кино, со всеми вытекающими.

    Уверен, что Джармуш с командой знатно угарнули снимая это всё. Неспешный стёб-формат, именитые актёры в простом амплуа и не совсем понятная задумка не позволяют поставить высокий балл. Однако за последние 20 минут, персонажа Адама Драйвера и Суинтон – респект.

    Не столько кино о зомби, сколько зомбифильм по сути. Безнадежно и даже бессмысленно. Все что можно ожидать – сбывается самым бесхитростным образом. Герои мямлят и вовсе не герои. Беспечные подростки погибают, сюжет не сюжет, потому что живые не живут так же как мертвые не умирают

    Вот интересно, зачем хорошему самобытному режиссеру снимать такое кино? Пародия? Не очень смешно. Сатира? Слабо. Подурачиться? А смысл? Хороший каст и замечательная Суинтон, а все остальное так себе. 6 с натяжкой.